Сайт працює в тестовому режимі

29-30 вересня 2025 року вшановуємо 84 роковини від початку масових розстрілів, здійснених нацистами у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941р.)

29-30 вересня вшановуємо 84 роковини від початку масових розстрілів, здійснених нацистами у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941р.)

Бабин Яр… Всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки нацистської окупації було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян, військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, партизанів, членів ОУН, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших людей, які не схилили голови перед ворогом.

Нині фактично не існує на мапі Києва Бабиного Яру, його зрівняли із землею. Є тільки згадка та пам'ять про нього. Пам’ять про страшні сторінки історії, про усіх невинних жертв має жити у наших серцях. Україна завжди стоятиме на сторожі правди, людяності, життя та справедливості

В пам'ять жертв цієї трагедії 29 вересня 2025 року в закладах Семенівської селищної ради (бібліотеці, музеї, навчальних закладах) була влаштована підбірка матеріалів на тему «Трагедія Бабиного Яру», де відверто розповідається про ті страшні події. Бажаючі мали можливість ознайомитись з маловідомими сторінками історії та переглянути ілюстрації-спогади трагедії «Бабиного Яру».

На полиці було представлено твори відомих українських письменників: "Бабин Яр. Голосами" Маріанни Кіяновської, Катерини Петровської "Мабуть Естер", Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр"

Катерини Петровської "Мабуть Естер"

Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр",

Маріанни Кіяновської "Бабин Яр. Голосами"

Книга Валентина Лукича Чемериса (народився в селі Заїчинці, нині Семенівська територіальна громада Кременчуцького району) присвячена поетам XX століття, імена яких стали символами великої Жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.

Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті «Амазонка», вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини?

Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог — стає-хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному «Бабиному Яру» в Києві в лютому 1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли нацисти.

Матеріал підготовлено головним спеціалістом

архівного відділу з віддаленого робочого місця (селище Семенівка)

Леся СВЯТНА

Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування