На фото – Оксана та її чоловік Микита Семергеї з села Білоцерківка Полтавської області. У листопаді 1941 року родина прихистила п'ятирічного хлопчика Гришу, який зі своїм братом Михайлом втекли по дорозі до Бабиного Яру.
Багато місцевих жителів знали, що Семергеї переховують єврейську дитину, і, мабуть, хтось доніс. Незабаром Микиту заарештували. Його дружина Оксана принесла підписану п'ятдесятьма жителями села заяву про те, що Гриша – не єврей, щоб чоловіка відпустили.
Після звільнення села за Грицем приїхали батько і брат, але хлопчик відмовився їхати з ними. Возз'єднався з сім'єю наприкінці 1940-х років. Гриша продовжував підтримувати зв'язок з Микитою й Оксаною і все життя називав їх «мамою» і «татом».
Пам'ятаємо. Шануємо сміливість та людяність українського народу!
