Рак молочної залози – злоякісне новоутворення (карцинома), що в більшості випадків розвивається з епітеліальних клітин проток або часток грудей. Це захворювання рідко розвивається у молодих жінок, як правило, до групи ризику входять пацієнтки в період менопаузи та після неї.
Злоякісна пухлина грудей щодня діагностується у 50 мешканок України, а понад 700 жінок щомісяця помирають у нашій країні від цієї форми онкопатології. Це пов’язано, в першу чергу, з відсутністю програм планового обстеження населення та запізнілим зверненням до лікаря, що ускладнює своєчасну діагностику та початок лікування.
Розвитку онкозахворювання сприяють наступні фактори:
- статева приналежність: найчастіше цей вид онкопатології виникає у жінок, рак молочної залози у чоловіків розвивається в сто разів рідше;
- вік: у більшості випадків захворювання діагностується у жінок старше 35-40 років;
- гінекологічні захворювання: гіперплазії, хронічні запалення репродуктивних органів, порушення функції яєчників, безпліддя;
- висока концентрація естрогенів;
- спадкова схильність: злоякісна пухлина молочної залози у близьких родичів (матері, бабусі, сестри);
- генні мутації: у жінок з наявністю мутації у гені BRCA1 ймовірність розвитку патології досягає 65%, у гені BRCA2 – 40-45%;
- пізня перша вагітність (після 30 років), відсутність вагітностей та пологів;
- настання першої менструації раніше дванадцятирічного віку чи пізня менопауза;
- ендокринні порушення: цукровий діабет, ожиріння, розлади функцій щитовидної залози;
- атеросклероз; високий артеріальний тиск;
- тривале застосування гормональних контрацептивів;
- фіброзно-кістозна мастопатія;
- незбалансоване харчування з переважанням у раціоні вуглеводів та жирної їжі;
- шкідливі звички (куріння, вживання алкогольних напоїв);
- вплив іонізуючої радіації;
- часті стреси.
Одним із найголовніших і необхідних для своєчасного виявлення раку грудей методів виступає самостійне обстеження, яке кожна жінка старша тридцятип’ятирічного віку повинна проводити щомісяця.
Для проведення самостійної діагностики необхідно:
- Встати перед дзеркалом, знявши одяг вище за пояс.
- Підняті нагору руки завести за голову, оглянути молочні залози.
- Уважно промацати молочні залози, починаючи з верхніх зовнішніх часток і за годинниковою стрілкою просуваючись до нижніх ділянок.
- Двома пальцями стиснути сосок, щоб перевірити, чи є виділення.
- Обмацати груди в положенні лежачи.
Для виявлення новоутворень молочної залози будь-якої природи показано:
- щорічне проведення УЗД грудей жінкам молодше 40 років (бажана попередня консультація мамолога);
- щорічний огляд мамолога та мамографія (рентгенографія молочних залоз) пацієнткам старше сорокарічного віку;
- магнітно-резонансне дослідження молочних залоз (найточніший діагностичний метод).
При виявленні вузлового утворення або кісти пацієнтці проводять аспіраційну або трепан-біопсію – малоінвазивні процедури отримання зразка пухлинної тканини для подальшого проведення патогістологічного аналізу з метою визначення типу новоутворення. Також необхідно проведення для визначення гормонозалежності та вибору тактики лікування.
Велике значення для ранньої діагностики має визначення наявності в крові пацієнта онкомаркерів – білкових молекул, що виробляються злоякісними клітинами або організмом хворого. Найчастіше аналіз онкомаркери дозволяє виявити захворювання ще до появи характерних симптомів.
При раку молочної залози проводять додаткові дослідження, зокрема:
- рентгенографічне дослідження органів грудної клітини;
- УЗД органів черевної порожнини;
- КТ органів грудної клітини та черевної порожнини;
- сцинтиграфія кісток;
- оцінка стану лімфовузлів.
Рак – не вирок! Це виклик, який можна подолати! Основне, що не дасть цьому діагнозу перетворитися на вирок – це регулярне та своєчасне обстеження! При виявленні та проведенні комплексного лікування на початкових етапах це захворювання зараховується до повністю виліковних.
Олена Мізікова, лікар-акушер-гінеколог
КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім.Л.Куроєдова»
