29 жовтня виповнюється 145 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе – видатного ученого-фізика, академіка, творця наукової школи, що дала світові багатьох видатних фізиків.
Народився Абрам Йоффе 1880 р. у місті Ромни Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). На той час у місті не було гімназії, а було лише чоловіче реальне училище, в якому він навчався. ), де здобув ступінь доктора філософії (1905). Викладацька діяльність Йоффе розпочалася у 1906 році. Спочатку працював лаборантом, а потім асистентом у фізичній лабораторії Санкт-Петербурзького політехнічного інституту. 1907 року він зайняв місце викладача у Комерційній школі. У 1908-1914 рр. викладав курс «Термодинаміки» у Гірському інституті, а з 1909 по 1913 роки – курс фізики на вищих курсах біолога, анатома, антрополога та лікаря Петра Лесгафта.
У 1919 р. саме з ініціативи ученого у його рідному ВНЗ відкрили фізико-механічний факультет, де він був деканом понад 30 років. Слава про академіка Абрама Йоффе йшла попереду нього – він був широко відомий на весь світ. У 1920 р. науковця обрано академіком Академії наук СРСР. З 1930 р. очолив Державний фізико-технічного інститут (ФТІ), куди приїздили кращі вчені світу, в тому числі Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Фредерік Жоліо-Кюрі.
Починаючи з 1929 року, з ініціативи Абрама Федоровича, було створено фізико-технічні інститути у великих містах, де кипіла промисловість, наприклад, Харків, Дніпро та інші.
Початок 30-х років ознаменувався переходом ФТІ на нову емат він був на рівних з США аж до розвалу у 1991 році. З середини 30-х років власна наукова робота Йоффе зосередилася на іншій проблемі – проблемі фізики напівпровідників, і його лабораторія у ФТІ стала лабораторією напівпровідників.
У воєнні роки Йоффе будував радіолокаційні установки і навіть був головою військово-морської та військово-інженерних комісій. У 1950 р. Абрам Федорович розробив теорію, на основі якої були сформульовані вимоги до напівпровідникових матеріалів, що використовуються в термобатареях. Слідом за цим в 1951 р. Л. С. Стильбансом під керівництвом А. Ф. Йоффе і Ю. П. Маслаковца був розроблений перший у світі холодильник. Це слугувало початком розвитку нової галузі техніки – термоелектричного охолодження.
Учений-фізик зробив безліч фундаментальних відкриттів, провів величезну кількість досліджень, в тому числі у сфері електроніки, завдяки яким вітчизняна фізика зайняла провідні позиції у світі. Абрам Федорович організував наукову школу, яка подарувала світові цілу плеяду геніальних вчених, серед яких П. Капіца, І. Курчатов, Ю. Харитон, М. Бронштейн, Л. Ландау, Я. Френкель, Б. Константинов, Г. Абдуллаєв і ін. Деякі з них стали лауреатами Нобелівської премії.
За значний внесок у вітчизняну науку Абрам Федорович Йоффе був ушанований найпрестижніших нагород і звань, в тому числі: Герой Соціалістичної Праці; Заслужений діяч науки РРФСР; Сталінської премії; Ленінської премії (посмертно).
А. Ф. Йоффе – автор ряду монографій і підручників. Великою популярністю користувалися його Лекції з молекулярної фізики (1919). Він автор 1-го тому Курсу фізики «Основні поняття з області механіки. Властивості теплової енергії. Електрика і магнетизм» (1927, 1933, 1940), а також (спільно з Н. Н. Семеновим) першої частини 4-го тому «Молекулярна фізика» (1932, 1935). У середині 1930-х років під його керівництвом пройшло обговорення принципів побудови курсу фізики для технічних вузів; одним з результатів цих бурхливих дискусій стало видання чудового курсу загальної фізики Г. С. Ландсберга.
А. Ф. Йоффе був членом багатьох академій наук і наукових товариств, зокрема членом-кореспондентом Геттінгенської (1924), Берлінської (1928) АН, почесним членом Американської Академії наук і мистецтв у Бостоні (1958), АН Німеччини «Леопольдіна» (1958), Індійської АН (1958), членом Італійської АН (1959), почесним доктором Каліфорнійського університету (1928), Сорбонни (1945), університетів Граца (1948), Бухареста та Мюнхена (1955), почесним членом Французького, Британського і Китайського фізичних товариств.
Помер учений 14 жовтня 1960 року.
У 1960 р. ім'я А.Ф. Йоффе присвоєно Фізико-технічному інституту АН СРСР. Перед будівлею закладу в 1964 р. встановлено бюст ученого, а на будівлях, де він працював, встановлено меморіальні дошки. Також меморіальна дошка встановлена на приміщенні колишнього реального училища в м. Ромни, де навчався Абрам Федорович (нині школа № 2). У 1988 р. на його честь названо науково-дослідне судно АН СРСР. Ім'ям А.Ф. Йоффе також названі мала планета, кратер на Місяці, вулиці в Ромнах та Адлерсхофі (Німеччина).
