Щороку в останню суботу весни, згідно з Указом Президента України «Про День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження» від 25 травня 1999 року відзначається День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.
Українське книгодрукування розпочалося наприкінці XVI століття, коли в 1574 році Іван Федоров видав у Львові «Апостол» – першу друковану книгу на українських землях. Федоров також видав перший друкований буквар, що став важливою подією в розвитку освіти в Україні. Згодом друкарні почали з’являтися у Києві, Острозі та інших містах, сприяючи поширенню освітніх і релігійних текстів. Справжнім витвором книжкового мистецтва є Острозька Біблія, видана у 1581 році. Ця книга стала своєрідним каноном, за яким видавалися релігійні книги не тільки в Україні, але і в сусідніх країнах Європи. У столиці осередком книгодрукування стала Київська лаврська друкарня, заснована 1616-го.
На початку XXI століття книгодрукування продовжує розвиватися, інтегруючи цифрові та традиційні технології. За рівнем розвитку книговидання оцінюють гуманітарний та економічний розвиток держави, загальноосвітній і культурний рівень її суспільства. Сьогодні читачі мають доступ до широкого спектру друкованих та електронних видань, а сам процес друку став значно простішим і доступнішим завдяки новітнім технологіям.
Видання книг – важка праця, що потребує не тільки високого професіоналізму, але й творчого підходу. Видавці стають справжніми чарівниками, адже саме вони дозволяють мільйонам читачів насолоджуватися паперовою версією книг, їх неймовірним запахом і шелестом сторінок. Щоб видавати книги, треба розуміти їх неминущу цінність, треба вміти їх берегти і передавати з покоління в покоління. Це вічний духовний скарб народу.
