Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у жовтні 1992 року, з метою нагадування людству про необхідність виявлення турботи і милосердя до людей з особливими потребами та захисту їх прав і свобод, гідності і благополуччя.
Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя. Люди з обмеженими фізичними можливостями – не просто категорія людей. Це окремі життя та окремі трагедії. Окремі людські надії та сподівання на те, що все буде добре.
Люди з обмеженими фізичними можливостями є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги і піклування та створення відповідних умов, які дадуть змогу відчути себе рівними серед рівних. Адже, інвалідність не є перешкодою до повноцінного життя, це не вирок і не покарання. Ставлення суспільства до таких людей визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи їх права та гідність суспільство проявляє турботу і милосердя до однієї з найбільш незахищеної частини суспільства, яка потребує особливої уваги.
Головне – найбільше, чого потребують такі люди – це наша увага та розуміння. Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислюватись над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забуваючи про те, що поруч із нами живуть співгромадяни, які потребують нашої допомоги та уваги. У цей день хочеться побажати їм теплих стосунків із близькими, бадьорості духу та міцного здоров’я. Надалі залишатися для нас прикладом безмежних людських можливостей та великої сили волі, що ці можливості породжує, а вони нам побільше душевної щедроті і милосердя, які втілилися б у добрі справи
