Цей ліцей — не просто навчальний заклад. Це місце, де поєднуються професіоналізм, турбота, сучасність і глибоке розуміння, заради чого ми всі працюємо. Сьогодні тут навчається 325 дітей — кожен з них заслуговує на якісну освіту, безпеку і перспективу. І вони це отримують.
Заклад має повноцінне укриття, працює система безпеки: на вході встановлено рамку металошукача, працює шкільний офіцер поліції. Тут розуміють: у час війни школа має бути не лише осередком знань, а й фортецею, де діти почуваються захищено.
Інфраструктура вражає: класи обладнано інтерактивною дошкою та мультимедійним проєктором, функціонує сучасний комп’ютерний клас. Педагогічний колектив — активні, цілеспрямовані, натхненні люди. Вони не просто викладають, вони формують світогляд і характер покоління, яке відновлюватиме країну.
Екологічна свідомість — ще один пазл цієї великої картини: пластикові пляшки збирають окремо, формуючи у дітей звичку відповідального ставлення до довкілля.
У ліцеї також організовано безкоштовне харчування для всіх учнів. Це ще одне свідчення того, що турбота про дитину тут — не на словах, а в конкретних щоденних рішеннях.
Директор ліцею Віктор Кіріченко тримає заклад на високому рівні. Працює з командою, з громадою, з відділом освіти. Селищна голова Світлана Самсонова зазначила: цього року в бюджеті громади закладено 55% на фінансування освіти. Це рішення — сильний сигнал. Тут розуміють, що інвестиція в освіту — це інвестиція в майбутнє України.
Такі приклади надихають. Українська школа — це вже не про «вижити». Це про «перемогти». У всьому.