Але іноді навіть такі дрібниці викликають обурення та суперечки: не на часі. І що замість висаджувати клумби та купувати вазони – краще відправити донат.
Утім, не все вимірюється грошима.
Газони біля входу – це не про розкіш, а про користь. Зелені зони поглинають пил, освіжають повітря та знижують температуру біля будівлі. А ще це – про відчуття спокою та безпеки, яке так важко зберегти в умовах війни. Квітники милують око та створюють середовище, в якому хочеться затриматися та відновити внутрішню енергію.
Добре продумане озеленення може допомагати й з навігацією: спрямовувати людину з білою тростиною, чітко позначати прохід або вхідну групу. Клумби врівень з тротуаром не заважають руху та сприяють водовідведенню. А підняті квітники з лавками не лише прикрашають простір, а й створюють акустичний бар’єр від шуму вулиці та дають змогу зручно перепочити.
Більше порад та рекомендацій – в Альбомі безбар’єрних рішень 
https://bbu.org.ua/pershii-rozdil-albomu-bezbar-iernih.... Цей практичний посібник підкаже, як зробити міське середовище доступним, безпечним і затишним – для всіх і за будь-яких обставин.
Альбом наводить приклади й зі світових практик, як-от Сінгапур, де активно створюють громадські сади. Для гнучкого дизайну використовують модульні ящики, розміщені на різній висоті, щоби й користувачам крісел колісних було зручно торкатися чи нюхати рослини. А ще поруч встановлюють сидіння з підлокітниками та спинками, щоби людям старшого віку було легше вставати, та передбачають додаткові місця для дитячих візочків. Такі сади – вже не просто декор, а частина безбар’єрного простору.
Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів».
Проєкт реалізовано ГО Безбар'єрність спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія GIZ Ukraine за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому – урбан-бюро Big City Lab.
