Облік часу для надання додаткових відпусток за роботу у шкідливих умовах праці та за особливий характер праці.
У Списках виробництв, цехів, професій і посад працівників, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці,
затверджених постановою КМУ від 17.11.97р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 із змінами), зазначена максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки, яку може отримати працівник конкретної професії (посади), виду роботи, виробництва за повний робочий рік.
Статтею 7 Закону України « Про відпустки» встановлено, що конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним договором або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Конкретна тривалість відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах ( ст. 8 Закону України « Про відпустки»).
Відповідно до ст. 9 Закону України « Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, зараховується:
- час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
- час щорічної основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими та важкими умовами праці і за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Із норм цієї статті витікають і вимоги порядків застосування зазначених вище Списків, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. № 57/2498 ( із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), а саме:
- додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, оскільки Законом встановлено, що зараховується саме час фактичної роботи в умовах, передбачених Списками;
- у розрахунок часу, що дає право працівнику на такі відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий в умовах, передбачених Списками, не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
До фактично відпрацьованого часу в умовах, передбачених Списками, належить час безпосереднього виконання робіт, пов’язаних з виконанням своїх трудових обов’язків згідно з укладеним трудовим договором, в умовах, коли на працівника діють шкідливі виробничі фактори.
Отже, для розрахунку конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки слід вести облік робочих днів, у які працівник був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня. Якщо працівник був на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні тощо, або певну кількість робочих днів був зайнятий в умовах, передбачених Списком, менше половини тривалості робочого дня, ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку.
Оскільки щорічна додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, тому тривалість щорічної додаткової відпустки буде залежати від кількості фактично відпрацьованих працівником днів, у які він був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менше половини тривалості робочого дня.
Щорічна додаткова відпустка передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону надається понад щорічної основної відпустки за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За інформацією заступника начальника відділу
Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.
