Є слова, які не потребують зайвих пояснень. «Мати-героїня» — саме таке.
Це не лише про кількість дітей. Це — про силу. Про щоденну працю без вихідних. Про ночі без сну і безумовну любов. Про те, як тримати світ на власних плечах — і нести його з вірою, турботою і спокоєм.
Любов Авраменко зі Степового, Глобинська громада — мама п’ятьох. Тиша її дому — це впевненість для дітей.
Катерина Зданевич з Оболоні, Оболонська громада — мама шістьох. Її приклад — це внутрішня сила, що навчає без слів.
Світлана Кухарик із Харченок, Козельщинська громада — виховала сімох. Сім різних шляхів, які починаються з її любові.
Лариса Матвіїв із Нової Галещини, Новогалещинська громада — мати п’яти дітей. Кожен із них виріс на її вірі в добро.
Марія Пеньора з Градизька — теж мама п’ятьох. У її щоденній турботі — впевненість і стабільність.
Наталія Феркаляк з тієї ж громади — ще одна мама п’ятьох. Її буденна любов — це тиха підтримка, яка робить дітей сильнішими.
Указом Президента України від 9 травня ці жінки отримали почесне звання «Мати-героїня». Разом із ним — і передбачена державна винагорода. Це ще один знак вдячності за працю, яку неможливо виміряти словами чи цифрами.
Ці героїні — це Україна. Без пафосу. Просто істина. Вони не про гучні промови. Вони — про життя. Про майбутнє. Про справжню силу.
Дякуємо. І низько вклоняємось.
