Стартувала інформаційна кампанія «Структура підтримки населення, постраждалого внаслідок збройного конфлікту»

Меседж

Додатково

1. Для цивільного населення

1. 1. Ради ВПО: захист твоїх прав та швидка допомога в складний час.

Функції Рад ВПО полягають в адвокації прав та інтересів внутрішніх переселенців з метою їх адаптації та інтеграції в приймаючи громади.

1. 2. Центр життєстійкості – твоя майбутня опора. Твоє плече на шляху до Перемоги.

1. 3. Центри життєстійкості будуть створені в громадах та стануть закладами підтримки цивільного населення, постраждалого внаслідок війни.

Концепт Ради ВПО визначено Постановою КМУ від 04.08.2023. № 812, що була ініційована Мінреінтеграції.

Ради ВПО є консультативно-дорадчим органом при обласних та районних військових адміністраціях, а також при місцевих органах влади.

Вони складаються з числа внутрішніх переселенців, представників органів влади та громадських організацій. Мінреінтеграції ініціювало створення Координаційного штабу з питань забезпечення реалізації прав і свобод ВПО. Це – центральний орган, який координує роботу всієї інфраструктури підтримки цивільного населення.

2. Для ОВА та громадянського суспільства та політикуму

1. Інфраструктура центрів підтримки цивільному населенню – це вже готова діюча база для надання допомоги людям, що постраждали від війни.

2. Координаційні центри є мостом між громадами, державними структурами та гуманітарними організаціями. Спільно ми здатні досягти результатів.

3. Ради ВПО формулюють потреби, забезпечують зворотній зв’язок, надають пропозиції щодо нормативно-правових актів тощо. Наразі в Україні створено вже близько 600 Рад ВПО про обласних та районних ВА та громадах.

4. Функція центрів життєстійкості полягає в тому, щоб бути єдиним вікном для отримання особою всього спектру послуг з психосоціальної підтримки, гуманітарного реагування та соціальних послуг.

А) Постанова КМУ №330 від 18.04.2023 р. визначає:

Координаційний штаб з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Координаційний штаб) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та утворюється з метою сприяння координації діяльності органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Формою роботи Координаційного штабу є засідання, що проводяться у разі потреби. На своїх засіданнях Координаційний штаб розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.

Засідання Коордштабу веде його голова. Головою Координаційного штабу є Віце-прем’єр-міністр України - Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Основними завданнями Координаційного штабу є:

1) сприяння координації діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб;

2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Пропозиції та рекомендації Координаційного штабу можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Координаційного штабу покладається на Мінреінтеграції.

Б) Постанова КМУ від 9 травня 2023 р. № 470 «Про Координаційні центри підтримки цивільного населення» визначає:

Діяльність Координаційного центру ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, відкритості, відповідальності, гендерної рівності та інклюзивності.

Основними завданнями Координаційного центру є:

1. Сприяння забезпеченню взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами.

2. Організація збору та обробка інформації щодо нагальних потреб та проблемних питань постраждалого населення.

3. Збір та узагальнення інформації щодо спроможності територіальних громад у задоволенні невідкладних потреб та вирішенні проблемних питань постраждалого населення.

4. Проведення аналізу діяльності надавачів соціальних послуг.

5. Підготовка пропозицій щодо вирішення проблемних питань постраждалого населення.

6. Проведення моніторингу стану вирішення проблемних питань постраждалого населення;

7. Консультаційна підтримка діяльності координаційних центрів територіальних громад;

8. Взаємодія з міжнародними та національними організаціями, громадськими об’єднаннями, консультативно-дорадчими органами, іншими установами та організаціями з метою вирішення проблемних питань постраждалого населення;

9. Визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань постраждалого населення, підготовка та подання відповідних пропозицій керівництву держадміністрації;

10. Інформування населення щодо діяльності Координаційного центру та стану виконання відповідних регіональних цільових програм.

Координаційний центр для виконання покладених на нього завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, підприємствами, установами та організаціями.