Захистимо посіви озимого ріпаку
Останнім часом ми часто чуємо про те, що озимий ріпак вимерзає. Можна багато говорити про погану зимостійкість культури, несприятливі погодні умови або неякісне насіння, але наявність на достатньо близькій відстані полів, що перезимували, та полів, що вимерзли, наштовхує на думку, що питання не стільки в зимостійкості або погодних умовах, скільки у правильній підготовці полів до зимівлі. Крім зимостійкості сорту або гібрида, що, безумовно, дуже важливо, існує багато факторів, які впливають на перезимівлю культури. Двома словами усі ці фактори можна назвати «технологія захисту». Відсутність будь‑якого елемента технології призведе до погіршення зимостійкості рослин та збільшить ризик вимерзання взимку.
Для того щоб створити рослині найбільш сприятливі умови для підготовки до зими, необхідно усунути конкуренцію з боку бур’янів, не дати шкідникам та хворобам пошкодити листкову поверхню та зміцнити кореневу систему рослин за допомогою регуляторів росту. Бур’яни є найбільш обмежуючим фактором у вирощуванні ріпаку, оскільки вони пригнічують ріст, погіршують зимостійкість та суттєво знижують продуктивність культури. Для обмеження шкодочинності бур’янів необхідно використовувати комплекс заходів, що застосовуються залежно від конкретних умов і доповнюють один одного.
Багато запитань виникає з приводу використання ґрунтових гербіцидів. Приміром, навіщо застосовувати останні, якщо можна дочекатися сходів усіх бур’янів та обробити їх після сходовими препаратами. Крім того, далеко не завжди на момент посіву ріпаку є достатньо вологи для того, щоб ґрунтові препарати ефективно спрацювали. Звичайно, проти природи нічого не вдієш — якщо вологи немає, то вони працювати будуть погано, якщо взагалі будуть.
Найбільш шкодо чинними в осінній період є сходи однорічних зимуючих та багаторічних бур’янів: підмаренника чіпкого, видів ромашки, осотів та інших. Варто зазначити, що вибір того чи іншого гербіциду буде залежати від видового складу бур’янів, що з’являються.
Практично одночасно з питанням знищення бур’янів постає проблема захисту від шкідників. В осінній період посіви пошкоджують хрестоцвіті блішки, пильщики, але найбільшої шкоди завдає група шкідників, які з’явилися відносно недавно, — це стеблові прихованохоботники. Більша частина їх шкодять посівам навесні, але деякі види, наприклад капустяний стебловий прихованохоботник, пошкоджують їх вже в осінній період. Комахи надзвичайно небезпечні тим, що личинки розвиваються всередині стебла, виїдаючи внутрішні тканини та доходячи до кореневої шийки, що призводить до суттєвого підвищення ризику вимерзання посівів у зимовий або ранньовесняний період. Якщо обробка проведена невчасно, то навіть надзвичайно потужні інсектицидні суміші з додаванням системних препаратів не здатні завдати їм серйозної шкоди.
На зниження рівня зимостійкості ріпаку також впливає розвиток хвороб. Збільшення посівних площ ріпаку та соняшнику в Україні, недотримання технологій сівозміни призвели до масового розвитку таких хвороб, як фомоз і альтернаріоз. Зараження та розвиток фомозу ріпаку починаються в осінній період, на листі з’являються жовті плями із сіро‑білою серединою, згодом відбувається розрив тканин листка. На верхній частині листка всередині плями іде формування пікнід із конідіями. На стеблі з’являються сіро‑коричневі чітко окреслені плями також із пікнідами, при сильному розвитку спостерігається побуріння серцевини стебла. Також відбувається розвиток цього патогену і на кореневій шийці та корені, що проявляється в побурінні, всиханні та здерев’янінні. За навіть незначного розвитку фомозу знижується рівень зимостійкості ріпаку. Тому щоб підвищити зимостійкість ріпаку, в осінній період рекомендовано застосовувати в фазу 4–6 листків ріпаку фунгіцид Сетар з нормою витрати 0,3 л/га.
Не купуйте пестициди і агрохімікати на стихійних ринках, з вантажівок, у невідомих продавців без чеку та сертифікату якості, а також через Інтернет.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
Лідія ГУДЗЕНКО
Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки
Кременчуцького районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області
