26 квітня. Це не просто дата. Це точка відліку. Для тих, хто бачив ядерне полум’я. Для тих, хто пішов у нього — не за наказом, а за совістю. Для тих, хто вижив. І для тих, кого вже немає поруч.
Чорнобильська катастрофа — це трагедія, що виросла на байдужості, на брехні, на знеціненні людського життя. Радянська система мовчала, коли треба було говорити. Приховувала, коли треба було рятувати. Істину ховали за офіційними зведеннями, поки світ не почав дізнаватись правду сам.
Пам’ятаємо! Не маємо права забувати, як у 2022 році, під час російської окупації, так само, як і в 1986-му, наші військові та працівники ЧАЕС, забезпечували її роботу і не дали катастрофі повторитися — вберегли світ від нової ядерної трагедії.
Чорнобиль — це не просто зона. Це символ. Символ пам’яті, втрати, мужності і відповідальності. Перед тими, хто був. Перед тими, хто є. Перед тими, хто буде.
Правда має звучати. Пам’ять має жити.
Вічна шана героям Чорнобиля! Слава Україні!
