Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначають День українського кіно.
Кінематограф завжди був і є дзеркалом нашого життя.
Українське кіно в різні часи ставало інструментом боротьби за ідентичність, переживало цензуру та заборони. У час повномасштабної війни робота над фільмами відбувається під звуки сирен, зйомки переривають обстріли. Попри це українські кінематографісти продовжують творити – фіксують значущі події, героїзм наших людей, біль і надію, адже мистецтво не може мовчати.
Кіно стало потужним голосом України на міжнародній арені. Оскароносний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» чи «2000 метрів до Андріївки» це підтверджують. Водночас фільми продовжують дарувати надію і радість – «Я, «Побєда» і Берлін», «Ми, наші улюбленці та війна».
Вітаю всіх, хто своєю працею примножує, популяризує та удосконалює українське кіно. Бажаю яскравих прем'єр, світових нагород та вдячних глядачів.
Т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут
