Його не видно, але коли з ним щось не так — це відчувається в усьому.
Зараз багато хто живе на межі: тривога, втома, виснаження. І саме тому так важливо мати поруч людей, які вміють підтримати. Не вирішити все за тебе — а допомогти розібратися, зрозуміти, витримати.
Психологи не дають чарівних порад. Вони допомагають знайти свої. І це цінніше за будь-які готові рецепти.
Турбота про себе — не егоїзм. Це відповідальність.
Бо люди, які дбають про своє психічне здоров’я, стають міцнішою опорою для інших.
Просто пам’ятай: просити про допомогу — це нормально. Вчасно зупинитися — це сила. І говорити про те, що відчуваєш — це шлях до стійкості.
