Європейське товариство кардіологів у своїх рекомендаціях вносить Україну до переліку країн із найвищим ризиком серцево-судинних захворювань. Тому турбота про серцево-судинну систему має бути притаманна нашій культурі. На щастя, сьогодні наука передбачає ризики і, наскільки це можливо, впливає на причини захворювань.
Серцево-судинні захворювання – головна причина смертності українців. Водночас у більшості випадків хворобам серця можна запобігти.
Нагадуємо про основні фактори ризику цих захворювань та способи її профілактики. Чому виникають хвороби серця? Головні фактори ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань це:
І. Надмірна маса тіла.
Наразі кожен другий українець має різний ступінь надмірної маси тіла. Це, у свою чергу, може стати причиною більшості хронічних захворювань, у тому числі й серцево-судинних.
ІІ. Підвищений артеріальний тиск.
Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.
ІІІ. Вживання алкоголю і тютюну.
Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м’яза, розвитку інфаркту міокарда та порушення мозкового кровообігу – інсульту. Кожен п’ятий українець курить, і цим істотно підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20 – 25 років, в тому числі й внаслідок хвороб серця.
- IV. Низька фізична активність.
Достатній рівень оздоровчої рухової активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення маси тіла і розвитку захворювань серця.
- V. Стрес.
Стрес і тривожні стани більше, ніж у 2 рази підвищують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби – ускладнень та смерті.
VІ. Нездорове харчування.
Головні вороги серця переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, кухонної солі.
VІІ. Підвищений рівень глюкози у крові.
Високий рівень глюкози у крові мають понад 2 млн українців, половина з яких не знають про це і, відповідно, не отримують необхідного лікування.
Профілактика серцево-судинних захворювань починається з:
Правильного харчування. Бажано віддавати перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м’яса та риби. При цьому споживання жирів, масла, солодощів, алкоголю слід максимально скоротити.
Фізичної активності. Бажано більше рухатися, гуляти на свіжому повітрі, займатися спортом. У середньому доросла людина повинна щодня ходити пішки на відстань не менше 3 км (або не менше 30 хв).
Стресостійкості. Бажано уникати стресів та вчитися справлятися з ними.
Здорового способу життя. Відмова від куріння та алкоголю.
Контролю тиску та рівня глюкози у крові. Необхідно контролювати артеріальний тиск і рівень глюкози у крові. Оптимальний рівень артеріального тиску для дорослої людини становить 120/80 мм рт. ст. Для більшості людей нормальними вважаються всі показники артеріального тиску, які не перевищують 139/89 мм рт. ст. Оптимальний рівень глюкози капілярної крові (при заборі крові з пальця) від 3,3 до 5,5 ммоль/л.
Регулярного проходження медогляду. Регулярно відвідуйте свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким підписали декларацію та вчасно проходьте профілактичні скринінги. За необхідності лікар може призначити проведення швидкого тесту на тропонін, який допомагає діагностувати та оцінити ступінь пошкодження серцевого м’яза (міокарда), особливо при інфаркті міокарда.
Усі послуги, які надає лікар первинної медичної допомоги на 100% гарантовано є безоплатними для пацієнта та оплачуються з Державного бюджету. У випадку потреби надання консультативної та спеціалізованої допомоги таких хворих буде направлено до лікаря кардіолога та інших вузькопрофільних фахівців для надання своєчасної медичної допомоги.
Рекомендації пацієнтам, які мають ризики розвитку серцево-судинних захворювань:
- Слідкувати за рівнем артеріального тиску. Завжди слід пам’ятати, що постійний підвищений тиск має руйнівні наслідки. Не тягнути і вчасно звернутися за кваліфікованою допомогою.
- Слідкувати за рівнем ліпопротеїдів низької щільності. Нарешті зробити ліпідограму та обговорити її з лікарем.
- Коригувати харчування, коли необхідно. Більше рослинного та менше тваринного в раціоні, насичені жири – до <10 % всього споживання енергії, менше 5 г солі на день та 30–45 г клітковини на день, ніяких підсолоджених напоїв, а червоне м’ясо – максимум 350–500 г на тиждень. Це найбільш загальні поради, які дає Європейська спілка кардіологів.
- Коригувати вагу. У тому числі, у разі високого ступеня ожиріння варто розглядати баріатричну хірургію.
- Враховувати рекомендації щодо збереження ментального здоров’я та зниженню рівня стресу, оскільки доказова психотерапія може покращувати вихід серцево-судинних подій.
- Відмовитись від куріння, адже воно самотужки здатне призвести до інфаркту.
- І, звичайно, знайти фізичну активність до душі.
- До речі, модифікація стилю життя має бути поступовою і враховувати вподобання пацієнта!
Хоча профілактика може здаватися багатогранною та багатофакторною, якщо ви справді знайшли спільну мову з вашим кардіологом і дослуховуєтесь його порад, якщо ви матимете покроковий план, то для вас щоденні превентивні дії виявляються не складнішими, ніж заварити горнятко чаю.
Будьте здорові!!!
Ілона Чернобай, лікар-методист інформаційно-аналітичного відділу
КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр ПОР»
