Інформація щодо проблеми розповсюдження ВІЛ /СНІДу
Близько 40 років тому розпочалася епідемія найстрашнішого захворювання нового покоління – вірус СНІДу. Невиліковність хвороби та її стрімке поширення отримала назву "чума XX століття".
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
Вважається, що вірус ВІЧ був переданий від мавпи до людини у 1926 році. Останні дослідження показують, що людина придбала цей вірус в Західній Африці. Першу смерть від СНІДу зафіксували у 1959 році в Конго. Ще через 10 років у США серед повій були зафіксовані перші випадки хвороби, що протікала з симптомами СНІДу.
За даними Європейського центру з контролю та профілактики захворюваності та Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, регіон Східної Європи та Центральної Азії, до якого територіально належить Україна, єдиний у світі, де продовжує зростати кількість нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей від СНІДу.
Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За останніми даними, на початок 2018 р. в країні проживало 244 000 ВІЛ-позитивних людей. Кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону.
Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні на сучасному етапі характеризується переважним ураженням осіб працездатного віку зі зростанням частки вікової групи старше 50 років серед нових випадків захворювання. ВІЛ-інфекція поширюється переважно статевим шляхом, але все ще залишається сконцентрованою в ключових щодо інфікування ВІЛ групах населення.
У січні 2019 р. в Україні офіційно зареєстровано 1 394 нових випадки ВІЛ-інфекції. З-поміж них у 662 пацієнтів діагностовано СНІД, а 241 людина померла від СНІДУ.
Зростання захворюваності відбувається у всіх областях західної частини України, а також у Донецькій, Житомирській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській областях та м. Київ.
ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС
Хвороба передається:
• при статевих контактах;
• від інфікованої матері до дитини під час вагітності через плаценту, під час пологів, при грудному вигодовуванні від матері до плоду;
• через приладдя для гоління та інші колючо-ріжучі предмети, зубні щітки і т. п.
Повітряно-крапельним і фекально-оральним шляхами вірус не передається. Втім існує і штучний шлях передачі:
• при лікувально-діагностичних маніпуляціях шляхом проникнення вірусу через пошкоджену шкіру, слизові оболонки (трансфузії крові та її препаратів, трансплантації органів і тканин, ін'єкції, операції, ендоскопічні процедури і т. п.);
• штучне запліднення;
• при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин;
• виконанні різного роду татуювань.
Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у січні 2019 р.:
• гетеросексуальний – 821;
• гомосексуальний – 38;
• парентеральний – 392;
• вертикальний – 142 (більшість із них (близько 98%) після 18 місяців не матиме ВІЛ-інфекції);
• невідомий – 1.
СИМПТОМИ ВІЛУ :
• Лихоманка більше одного місяця.
• Діарея більше одного місяця.
• Безпричинна втрата маси тіла на 10% і більше.
• Затяжні пневмонії.
• Постійний кашель більше одного місяця.
• Затяжні, рецидивуючі вірусні, бактеріальні, паразитарні хвороби, сепсис.
• Збільшення лімфовузлів двох і більше груп понад один місяць.
Остання стадія – СНІД, яка протікає в трьох клінічних формах: онко-СНІД, нейро-СНІД та інфектов-СНІД.
ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ
Нині медичних ліків, здатних повністю вилікувати це захворювання, не існує. Однак, при своєчасному початку лікування ВІЛ можна надовго відсунути момент переходу вірусу імунодефіциту в розвиток СНІДу, а отже і продовжити більш-менш нормальне життя хворому.
За останні п’ять років країна досягла значного прогресу в лікуванні ВІЛ-позитивних осіб. Охоплення антиретровірусною терапією зросло майже вдвічі (з 56 000 до 102 000 осіб), утримання на терапії через 12 і більше місяців від її початку зросло з 69% до 88%.
Відповідно до Стратегії UNAIDS на 2016–2021 роки «На шляху прискорення для подолання СНІДу» для припинення епідемії ВІЛ-інфекції необхідно вжити заходів для того, щоб до кінця 2020 р. 90% ЛЖВ знали про свій ВІЛ-статус, 90% людей, які знають про свій позитивний ВІЛ-статус, отримували відповідне лікування і 90% людей, які лікуються, мали невизначувані рівні вірусного навантаження ВІЛ. Таким чином, в Україні до 2020 р. додатково 97 000 ЛЖВ мають бути охоплені лікуванням, а 87 000 з них — мати невизначувані рівні вірусу в крові.
Досягнення цих цілей дасть можливість зупинити епідемію ВІЛ-інфекції у країні, попередити нові випадки інфікування ВІЛ, зменшити смертність від хвороб, зумовлених ВІЛ, а людям із ВІЛ — жити повноцінним життям.
