Щодо негативних наслідків незадекларованої праці.
«За даними Держстату, майже кожен 5 українець працює неофіційно. Найбільше в сільському господарстві, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур’єрській діяльності. Ці працівники не захищені. Уряд розпочав кампанію по виводу з тіні ринку праці. Адже це не тільки сплата податків, надходження до бюджету. Це, в першу чергу, створення цивілізованих умов праці, гарантування працівникам дотримання їх прав та соціальних гарантій», – зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
На виконання доручення Прем’єр-міністра України з 20 по 31 січня проводилася інформаційна кампанія, під час якої інспектори праці відвідали роботодавців та найманих праццівників у сферах торгівлі товарами та послугами, готельно-ресторанного бізнесу по всій території України та надали роз'яснення про переваги офіційного працевлаштування та негативні ризики, пов'язані з використанням незадекларованої праці.
Крім цього, інспекторами праці проводяться інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин для подолання незадекларованої праці.
Незадекларована праця – це законна оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог законодавства. У разі коли роботодавець приймає працівника на роботу, «на навчання», «на стажування», укладає з ним цивільно-правовий договір, оформляє його як фізичну особу-підприємця, коли працівник має основне місце роботи і виконує іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, і при цьому роботодавець не укладає з працівником трудовий договір – це і є неформльна, тіньова і прихована зайнятість.
Наголошую! Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З моменту укладення трудового договору найманий працівник є соціально захищеним, має право на трудові права і соціальні гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Тобто, при укладенні трудового договору працівник має право на безпечні і здорові умови праці, роботодавець зобов»язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, забезпечити спецодягом, засобами індивідуального захисту, організувати навчання з охорони праці та медичні огляди.
За ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Отже, якщо роботодавець вимагає від працівника виконувати іншу роботу, і якщо він з цим не погоджується, то працівник може відмовитися виконувати таку роботу.
Нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, а тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. Якщо працівник працює у шкідливих умовах праці, то робочий тиждень буде скорочено.
Офіційно офомленого працівника не мають права змусити працювати у надурочний час, святкові та вихідні дні, лише у виняткових випадках - для оборони країни, усунення наслідків стихійного лиха, аварії чи недопущення псування майна. За таку роботу працівнику проводиться оплата у подвійному розмірі.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Держава гарантує працівникам право на надання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Крім цього, працівнику може бути надана додаткова оплачувана відпустка у зв»язку із навчанням та творча відпустки, оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами на 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, а у разі потреби – до 6 років та ін.
Місячна заробітна плата за повністю виконану роботу не може бути менше мінімального розміру – на сьогодні – 4723 грн.
Якщо працівник працює офіційно, то роботодавець не має права застоовувати до нього незаконні штрафи (за запізнення на роботу, за неефективну роботу, за некоректну поведінку, ін.), адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Офіційно працевлаштований працівник захищений від незаконного звільнення, тобто роботодавець не має права його звільнити за усним наказом як такого, що його не влаштовує.
Крім цього, працівники мають право на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, а у разі нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання – на оплату страхових виплат, при досягненні пенсійного віку – на гідну пенсію.
За захистом порушених трудових прав працівник може звернутися як до територіального управління Держпраці, так і до суду.
Громадяни! При прийомі на роботу вимагайте від роботодавця укладення з Вами трудового договору, адже Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
При проведенні інспекційного відвідування та виявлення інспектором праці порушень вимог законодавства про працю юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
-
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
-
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Крім цього, на посадових осіб, які порушили вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, інспектори праці складають протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
В окремих випадках інспектори праці відправляють матеріали на роботодавців до правоохоронних органів за ст. 172 КК України, як наслідок, роботодавця може бути притягнуто і до кримінальної відповідальності.
Протягом 2020 року інспекторами праці будуть проводитися як інформаційні, так і інспекційні заходи в галузях сільського господарства, будівництва, транспорту та кур’єрської діяльності з метою офіційного працевлаштування громадян та подолання незадекларованої праці.
Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Полтавській області Наталія Ляшенко
